Бальнеологічні вітчизняні оздоровниці переважно спеціалізуються на лікуванні мінеральними водами. А ось грязелікування пропонують лише деякі санаторії України, що знаходяться у Львівській області (Моршин, Немирів, Трускавець, Східниця) та в Закарпатті (Солотвино).
Рекомендований текст розповість про специфіку та ефективність грязьової фізіотерапії, що поєднує в собі тривалість ефекту та результативність.
Як впливають мулово-сульфідні грязі на організм?
Санаторно-курортне грязелікування, або пелотерапія, в порівнянні з медикаментозною терапією, має дві суттєві переваги.
По-перше, воно не містить потенційно небезпечних для здоров’я хімічних складників, які нерідко викликають небажані побічні явища.
По-друге, фармацевтичні препарати не завжди виявляються ефективними, а грязьова терапія здатна реально знижувати й повністю усувати порушення запальної та дистрофічної етіології.
Особливо ефективними грязі виявляються при лікуванні недугів опорно-рухового апарату, пов’язаних із віковими змінами. Дана здатність обумовлена високою концентрацією в таких речовинах іонів органічного та неорганічного походження.
Відповідні біологічно активні сполуки, глибоко проникаючи в шкіру, позитивно впливають на стан органів та тканин. Зазначений вплив носить комплексний характер – його наслідками стають такі процеси:
- активізація метаболізму, нормалізація обміну речовин;
- виведення з організму токсинів, радіонуклідів та важких металів;
- зменшення ексудації та набряків тканин;
- забезпечення розсмоктувальної, десенсибілізуючої та протизапальної дії;
- нормалізація гормонального фону;
- покращення роботи імунної системи.
Грязьові мікроелементи, в тому числі стероїдо-подібні речовини, діючи на організм, виконують функцію каталізаторів. Вони є засобом підвищення активності ферментних систем, стимулюють реструктуризацію рубцевих та ріст з’єднувальних тканин.
Мікрофлора лікувальної грязі, що має антибактеріальні властивості, пригнічує розвиток патогенних мікроорганізмів. Це призводить до загибелі останніх та активізує імунітет на клітковому рівні.
Такий вид фізіотерапії відрізняється пролонгованою дією – після завершення аплікацій вона зберігається до 24 годин.
Це означає, що лікувальна сульфідна грязь є антиоксидантом, імуномоделятором, а також засобом бактерицидним, дезінтоксикаційним, седативним, керапопластичним та дефібролізуючим одночасно.
Які ще види грязі використовуються з метою пелотерапії та як?
Окрім сульфідного виду, таке теплолікування передбачає використання грязей торф’яних, сапропелевих та сопкових – всі вони складаються з води, органічних та мінеральних речовин.
Торф’яний вид, що має виражені протизапальні властивості, добувається в болотистій місцевості.
Сапропелеву грязь дістають із дна прісних водойм. Її особливість – здатність зберігати тепло, яка нормалізує обмінні процеси та активізує регенерацію тканин.
Вид сопковий є гірськими породами. Використовують його з метою протизапального та розслаблюючого ефекту.
Найчастіше пелотепрапія проводиться у вигляді грязьових ванн чи локальних аплікацій на певні, патологічні ділянки тіла або біля них.
Перед виконанням аплікації грязь підігрівається на водяній бані приблизно до 38-40°С і накладається на проблемну зону тіла на 20-30 хвилин. Залежно від стану пацієнта, курс включає від 8 до 12 сеансів.
В окремих випадках застосовується курс інтенсивної грязьової терапії – тоді грязь підігрівається до 40-42°С, тривалість процедури складає 20 хвилин, а загальний курс включає 14-16 сеансів.
Щоразу після сеансу пацієнт має прийняти теплий душ, а потім відпочити протягом 30 хвилин.
Посилити хімічний оздоровчий ефект пелотерапії може її комбінування з лікуванням методом біодинаміки, гальванізації, індуктотермії та дією синусоїдального струму.
Схема грязелікування та число сеансів призначається лікарем.
Повторно вже використану грязьову аплікацію застосовувати не можна.
Показання
Метод грязелікування допомагає значно поліпшити стан пацієнта при захворюваннях різних органів та систем:
- кісток, суглобів та м’язів – він помагає при артрозах та артритах, поліартритах, після консолідованих переломів, під час бурситів, сколіозу, ревматизму, оститів тощо;
- ЦНС – пелотерапія показана для лікування дитячого церебрального паралічу та травматичної хвороби спинного мозку;
- патологій периферійної нервової системи – плекситів, поліневритів, клінічних проявів остеохондрозу хребта;
- хронічних та рецидивних хвороб легенів та бронхів – пневмонії, бронхітів у стадії ремісії, наслідків перенесених операцій на органах дихання та бронхіальної астми легкого й середнього ступеня важкості;
- захворювань травної системи – фізіотерапевтичне лікування грязями актуальне під час виразки шлунка, гастритів, хронічних гепатитів, наявності спайок та рубців, після операцій на жовчному міхурі та печінці;
- порушень роботи органів сечовидільної системи – хронічних циститів, пієлонефритів, уретритів;
- гінекологічних патологій – безпліддя, запалення жіночих органів репродуктивної системи, фригідності та клімаксі.
Застосовується грязетерапія і з метою боротьби з дерматологічними хворобами – лишаями, нейродермітами, псоріазом, екземою та іншими інфекціями, що уражають шкіру. Окрім того, цілющі грязі дозволяють позбутися целюліту.
За умов чіткого дотримання правил процедури побічні ефекти відсутні.
Протипоказань до такого лікування відносно небагато. До них фахівці відносять злоякісні пухлини, туберкульоз, стенокардію, цироз печінки та тяжкі психічні захворювання.
Найпопулярнішими українськими грязелікувальними санаторіями є «Боржава» та «Сонячна долина» (Закарпаття), «Rixos» (Трускавець) і «Любінь Великий» (Львівська область).